Хімічук Галина Миколаївна

Життєве кредо:

«Віддай людині крихітку себе,

За це душа наповнюється світлом...»
                                                      Ліна Костенко

Педагогічне кредо:

     Щоб бути хорошим учителем, потрібно любити те, що викладаєш і тих, кому викладаєш

Особисті досягнення:

Призер районного етапу конкурсу "Класний керівник року-2012"

Переможець районного етапу конкурсу "Учитель року-2015" у номінації "Математика"

Переможець обласного етапу всеукраїнського конкурсу "Учитель року-2016" у номінації "Математика"

Учасник всеукраїнського конкурсу "Учитель року-2016" у номінації "Математика"

Нагороди, грамоти

                                                                Давайте познайомимось!

   Доброго дня усім, хто завітав на мою сторінку у інформаційному просторі. Я - Галина Миколаївна Хімічук, вчитель математики із мальовничого села Дубрівка, розташованого на березі річки Смолки у Житомирській області. Народилась я на Хмельниччині. У 1991 році закінчила Михайлюцьку середню школу Шепетівського району. Ще під час навчання у школі знала, що буду вчителем. Можливо, частково до цього спонукало те, що росла в багатодітній сім'ї, мала чотири молодших сестрички, з якими часто доводилося робити уроки. Майбуть, уже тоді відчувала себе трішки вчителем, допомагаючи малечі розбиратися з домашнім завданням. 

   У 1992 році я поступила до державного університету "Львівська політехніка" на факультет прикладної математики.Після його закінчення отримала спеціальність програміста і викладача математики та інформатики.

   Так склалося, що весь мій трудовий шлях - лише на педагогічній ниві. Працювала спочатку у невеличкому селі Рилівка на Хмельниччині вчителем математики у Загальноосвітній школі І-ІІ ступенів, пізніше - в селі Берестівка Житомирської області. З 2004 року працюю в Дубрівській ЗОШ.

   Мене цікавить не лише навчання , а й виховання та психологія, дуже люблю читати, в'язати та вишивати,захоплююся фотомистецтвом. І взагалі - мене цікавить усе, що пов'язане з творчістю. Близькі мені люди кажуть, що я невгамовний ентузіаст. А хіба може бути по іншому, адже життя таке коротке, а встигнути потрібно так багато і світ навколо такий цікавий.

   Хто я? Я - жінка, мама, дружина, вчителька. І де починається одне , а де закінчується інше - я й сама уже іноді не знаю.Не можу прийти додому і забути, що я учитель (хоча психологи радять обов'язково розділяти роботу і дім), бо несу додому зошити, плани, готую конспекти, позаурочні заходи і ін. У книзі Ірини Ковальської "Образ педагога" сказано:«Якщо ви зможете поділити своє серце; частину - власним дітям, частину - коханій людині, і хоча б половину - дітям-учням - тільки тоді ви - вчитель». І я переконана, що це справді так. Чоловік до роботи не ревнує, бо він - мій колега-математик, тому неодноразово домашні розмови зводяться до міні-нарад та обміну досвідом. Маю трьох дітей. Діти...Вони звикли, що доводиться ділити маму з багатьма іншими, і розуміють мене, як усі учительські діти. Їм відомо. що таке відкритий урок. семінар, педрада, кінець навчального року. 

   Вісімнадцятий рік працюю вчителем математики. І можу сказати, що це для мене не просто професія,- школою я живу, бо життя і школа - для мене поняття нероздільні.До школи іду з задоволенням, бо там на мене чекають діти, не чужі - мої. Переконана, що дітей перш за все треба любити, лише тоді можна розраховувати на взаємність, розуміння, на бажання вчитись. Впевнена, що вчителями не стають, ними народжуються. Хоча, звичайно, вчитель - це не тільки Божий дар, а й дуже відповідальна та наполеглива праця і серце, віддане дітям. Погоджуюсь із думкою, що вчитель завжди учень, бо щодня щось нове відкриваєш для себе. Змінюється світ, змінюються підходи до викладання, та незмінним залишається головне призначення вчителя - навчити людину бути Людиною.

   Математику я теж люблю, а як же по іншому? Дітей не можна зацікавити тим, що не цікаве тобі самому. Особистим прикладом намагаюся побудувати такі взаємовідносини у колективі, щоб кожна дитина відчувала свою значущість та потрібність. Не примушувати, а переконувати, не курувати, а організовувати, не обмежувати, а надавати свободу вибору - ось моя позиція як учителя. Вірю дітям, а вони вірять мені.Почуваюся щасливою, коли в дитини загоряються цікавістю оченята, коли я бачу, що в дитячій голівці народжується ідея, коли дитина з радістю поспішає вранці до школи.

   Щоденне спілкування з дітьми дає мені силу, радість життя, надію на те, що і я буду чимось корисна для України. Увесь час пам'ятаю, що повинна бути для учнів зразком у всьому, тому постійно тримаю руку на пульсі сучасності.

Детальніше тут: https://galina-himichuk.webnode.com.ua/pro-nas/

Створено за допомогою Webnode
СТВОРЕНО НА WEBNODE Сподобався цей блог? Почніть вести власний. Сподобався цей блог? Почніть вести власний. Оберіть дизайн, створюйте тексти за допомогою вбудованого ШІ та публікуйте. Жодного програмування.